Мы часто хотим, новые откровения, больше помазания и т. д. И это правильно. Довольствоваться постоянно тем же, равно умереть в вере. Но перед тем как просить новое или больше, надо отчитаться за то, что имел. Я помню, как когда-то на проповеди слышал хороший пример. Стакан с водой, который периодически выливают, наполняют вновь. И с другой стороны, если вода не отдается, она застаивается. Этот принцип Бога, хорошо виден в притче о талантах. Бог умножал только тому, кто отдал. А у того кто не отдал, забралось все, что имел и даже мечты Лк.8:18. Это логика нашего Бога, Его принцип жизни в Царстве Божьем. В миру, если ты отдал-лох. В Царстве Бога отдал, умножение, аллилуйя. Вся наша жизнь в вере сводится, к отдаче полученного от Него. Это бесконечный труд, с наградой в итоге на небесах. Иисус отдал самое драгоценное, жизнь и приобрел нас. За, что мы Ему премного благодарны! Этот принцип распространяется на все откровения, деньги и т. д. С привычкой отдавать приходит свобода и чудеса умножения.
Аминь!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
