Она ходила по подъездам,
Взяв у соседей малыша,
Чтоб, чья - то добрая душа
К ней проявила свою щедрость.
Еще не старая совсем,
Давно сидевшая без дела,
Она свой хлеб нетрудный ела,
Легко обманывая всех.
И не нужда ее гнала
Стремиться нищенкой на паперть:
Зеленый змей сушил ей память
И погружал в пучину зла.
Так, незаметно для себя,
Вдруг, опустилась до безумья:
У девочки – подростка рубль
Она просила, или два…
Не в этом суть – душистый хлеб
Несла та девочка в авоське,
Столкнувшись с спившеюся злостью
В подъезде волею судеб.
- Не даст – мне не купить вина,
А этот хлеб еще так пахнет!
Ступив во мрак за гранью страха,
Убила девочку она.
Пахучий хлеб, забрав, ушла,
У лифта в доме труп оставив,
И бесшабашно напевала,
Ведя за руку малыша.
Как страшно выглядит она!
Ничто не дорого, не свято,
Пуста душа, и безвозвратно
Вся совесть зельем сожжена.
19.06.1996г.
Любовь,Володенко - Бледных,
Владикавказ,Россия
родилась 13.12.1959 года и выросла в городе Владикавказе,с 12 лет пишу стихи и верю в Господа,прошу кому интересно какое либо общение,пишите.С Божьей помощью.Люба.Еще вы можете почитать мои стихи на сайте stihi.ru автор Любовь Александровна e-mail автора:Lubovblednih@yandex.ru сайт автора:Немного обо мне
Прочитано 11698 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
